пшениченька
ПШЕНИЧЕНЬКА, и, ж. Пестл. до пшениця. Ой у полі край дороги Пшениченька яра, Там молода дівчинонька Пшениченьку жала (Нар. лірика, 1956, 78); - Піду я в поле до роботи, Злоту пшениченьку полоти (Фр., X, 1954, 74); Зашумлять жита, пшениченьки, Довговусі ячмені (Дор., Єдність, 1950, 43); - Як тільки що почнеш співати, Не хочеться [Півневі] й пшениченьки клювати (Гл., Вибр., 1951, 24); Золотая пшениченька. Це з неї ми печемо білі, як сонце, паляниці (Літ. Укр., 3.VIII 1962, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пшениченька | пшениченьки |
Родовий | пшениченьки | пшениченьок |
Давальний | пшениченьці | пшениченькам |
Знахідний | пшениченьку | пшениченьки |
Орудний | пшениченькою | пшениченьками |
Місцевий | на/у пшениченьці | на/у пшениченьках |
Кличний | пшениченько | пшениченьки |