півсонний
ПІВСОННИЙ, а, е, рідко. 1. Те саме, що напівсонний 1. Жінка встала і мерщій, Іще півсонна і невмита, Ще снами ночі оповита, Йде до колодязя з відром (Черн., Поезії, 1959, 99); Він прокинувся, зором півсонним Чиєсь бородате обличчя зустрів (Перв., II, 1958, 298); * У порівн. - Діду, діду, - перебив його в'ялий, мов півсонний, голос Стебельського, - та говоріть-бо по правді! (Фр., І, 1955, 279).
2. перен. Тихий, безлюдний. У високостях голубих Понад півсонними полями Співець просторів весняних [жайворонок] Вже дзвонить срібними піснями (Гр., І, 1963, 107).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | півсонний | півсонна | півсонне | півсонні |
Родовий | півсонного | півсонної | півсонного | півсонних |
Давальний | півсонному | півсонній | півсонному | півсонним |
Знахідний | півсонний, півсонного | півсонну | півсонне | півсонні, півсонних |
Орудний | півсонним | півсонною | півсонним | півсонними |
Місцевий | на/у півсонному, півсоннім | на/у півсонній | на/у півсонному, півсоннім | на/у півсонних |