підберезник
ПІДБЕРЕЗНИК, а, ч. Один з кращих їстівних грибів з бурою шапинкою і білим м'якушем, що росте переважно в березових лісах. Роман розстебнув свою торбину, висипав на землю гриби. Тут були рижики, боровички, підберезники (Збан., Між.. людьми, 1955, 118); У дубових і березових гаях навколо Києва є білі гриби, підберезники, моховики (Веч. Київ, 10.VІ 1961, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підберезник | підберезники |
Родовий | підберезника | підберезників |
Давальний | підберезникові, підберезнику | підберезникам |
Знахідний | підберезник | підберезники |
Орудний | підберезником | підберезниками |
Місцевий | на/у підберезнику | на/у підберезниках |
Кличний | підберезнику | підберезники |