підґрунтя
ПІДГРУНТЯ, я, с. 1. Грунт під верхнім шаром землі. В однім місці розламують чорноземлю, а поруч бульдозери вже вигризають з підгрунтя жовту правічну глину і сунуть її нагору, на вали (Гончар, Тронка, 1963, 190); Для успішного росту плодових дерев велике значення має не тільки грунт, а й підгрунтя, в якому розвивається значна частина кореневої системи дерев (Сад. і ягідн., 1957, 167).
2. перен. Основа, на якій базується що-небудь. Сергієві бракувало того стійкого психічного підгрунтя, що породжується непохитною рівновагою ясного спрямування до мети (Епік, Тв., 1958, 200); Їхня [М. Максимовича і С. Аксакова] естетика, художні смаки мали певне соціальне підгрунтя - їм явно не імпонувала революційно-демократична тенденційність Шевченкової прози (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 501).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підґрунтя | підґрунтя |
Родовий | підґрунтя | підґрунть |
Давальний | підґрунтю | підґрунтям |
Знахідний | підґрунтя | підґрунтя |
Орудний | підґрунтям | підґрунтями |
Місцевий | на/у підґрунті | на/у підґрунтях |
Кличний | підґрунтя | підґрунтя |