підкорення
ПІДКОРЕННЯ, я, с. Дія за знач. підкорити і підкоритися. Закінчивши підкорення Середньої Азії, Александр Македонський зробив похід в Індію (Іст. СРСР, І, 1956, 14); Без підкорення меншості більшості не може бути партії, скільки-небудь гідної імені робітничої партії.. (Ленін, 9, 1970, 7); - Наука - це величний процес пізнання природи і підкорення її сил людству (Рибак, Час.., 1960, 37); Вік електроніки і атомної енергетики, вік підкорення космосу вимагає нових металів: твердих і водночас в'язких, жаротривких і холодостійких, здатних протистояти не тільки корозії, а й радіоактивним випромінюванням... (Наука.., 6, 1963, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підкорення | підкорення |
Родовий | підкорення | підкорень |
Давальний | підкоренню | підкоренням |
Знахідний | підкорення | підкорення |
Орудний | підкоренням | підкореннями |
Місцевий | на/у підкоренні | на/у підкореннях |
Кличний | підкорення | підкорення |