підкріплювати
ПІДКРІПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПІДКРІПЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПІДКРІПИТИ, іплю, іпиш; мн. підкріплять; док., перех. 1. чим і без додатка. Підтримуючи кого-небудь, збільшувати силу, міць і т. ін. Як старший із братів моїх, Я підкріпляти мусив їх, Щоб духа котрий не згубив. І всяк по змозі те ж робив (Граб., І, 1959, 401); Надія тверда Хай тебе підкріпля І в розумне життя Повсякчас направля (Сам., І, 1958, 65).
2. розм. Додавати собі сили, бадьорості завдяки відпочинку, їжі, напоям, сну і т. ін. Колісник аж увечері кинувсь. Його сон хоч і підкріпив, та не вернув спокою; на лиці зосталися сліди важких дум, пережитого лиха (Мирний, III, 1954, 37); [Настасія Юліанівна:] Ти приїхала сюди підкріпити здоров'я (Сміл., Черв. троянда, 1955, 9); Ситна вечеря так підкріпила козака, що він готовий був дертись на перший-ліпший бастіон (Добр., Очак. розмир, 1965, 187).
3. перен. Підтверджувати що-небудь фактами, цифрами, доводами і т. ін. Свої зобов'язання шофери підкріплюють ділом. Організувавши швидкісні рейси, вони набагато перевиконують денні завдання (Наука.., 10, 1956, 2); Костянтин Нагорнюк свою розповідь підкріплював переконливими цифрами (Київ. пр., 15.VІ 1951, 2); - Ми вітаємо ваше бажання вступити до комсомолу і будемо чекати того часу, коли ви підкріпите це своє бажання ділом (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 42).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підкріплюю | підкріплюємо |
2 особа | підкріплюєш | підкріплюєте |
3 особа | підкріплює | підкріплюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підкріплюватиму | підкріплюватимемо |
2 особа | підкріплюватимеш | підкріплюватимете |
3 особа | підкріплюватиме | підкріплюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | підкріплював | підкріплювали |
Жіночий рід | підкріплювала | |
Середній рід | підкріплювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підкріплюймо | |
2 особа | підкріплюй | підкріплюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | підкріплюючи | |
Минулий час | підкріплювавши |