підписка
ПІДПИСКА, и, ж. 1. Дія за знач. підписати, підписувати і підписатися, підписуватися 1, 2.
2. Письмове зобов'язання або потвердження чогось. - Усім я на чоловіка свого жаліюся, - відмовила голосно та виразно Горпина . - Бити він не б'є, бо дав підписку (Л. Янов., І, 1959, 344); [Липський:] Я ладен дати вам підписку, що визнаю ваше повне авторство (Коч., II, 1956, 101).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підписка | підписки |
Родовий | підписки | підписок |
Давальний | підписці | підпискам |
Знахідний | підписку | підписки |
Орудний | підпискою | підписками |
Місцевий | на/у підписці | на/у підписках |
Кличний | підписко | підписки |