підставляння
ПІДСТАВЛЯННЯ, я, с. Дія за знач. підставляти. З станції вискочив молодий повновидий поштмейстер і виніс ослін, ніби місток на ніжках, зроблений зумисне для підставляння під омнібус пасажирам (Н.-Лев., II, 1956, 390); В багатьох колгоспах і радгоспах не приділяють належної уваги підставлянню підпор під урожайні дерева яблуні, груші і сливи (Колг. Укр., 5, 1958, 36); Це не був уклін [старшин], а тільки підставляння шиї (Ле, Наливайко, 1957, 424).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підставляння | підставляння |
Родовий | підставляння | підставлянь |
Давальний | підставлянню | підставлянням |
Знахідний | підставляння | підставляння |
Орудний | підставлянням | підставляннями |
Місцевий | на/у підставлянні | на/у підставляннях |
Кличний | підставляння | підставляння |