підігнутий
ПІДІГНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підігнути. Галки, шпаки, дрозди сплять, стоячи на одній нозі. Друга нога підігнута, дзьоб - глибоко під крилом (Веч. Київ, 3.Х 1957, 4).
2. у знач. прикм. Який зігнувся (під чим-небудь або в середину чогось). Роман першим нахилився над Христиною.. Голова молодиці нерухомо лежала на підігнутім лікті (Стельмах, І, 1962, 644).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підігнутий | підігнута | підігнуте | підігнуті |
Родовий | підігнутого | підігнутої | підігнутого | підігнутих |
Давальний | підігнутому | підігнутій | підігнутому | підігнутим |
Знахідний | підігнутий, підігнутого | підігнуту | підігнуте | підігнуті, підігнутих |
Орудний | підігнутим | підігнутою | підігнутим | підігнутими |
Місцевий | на/у підігнутому, підігнутім | на/у підігнутій | на/у підігнутому, підігнутім | на/у підігнутих |