пізнаванність
ПІЗНАВАННІСТЬ, ності, ж. Можливість пізнавати, осягати розумом що-небудь. Класики марксизму-ленінізму на основі досягнень науки створили вчення про пізнаванність світу (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 9); У протилежність релігії мічурінське вчення доводить безмежну пізнаванність природи та її законів (Наука.., 9, 1956, 29).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пізнаванність | пізнаванності |
Родовий | пізнаванності, пізнаванности | пізнаванностей |
Давальний | пізнаванності | пізнаванностям |
Знахідний | пізнаванність | пізнаванності |
Орудний | пізнаванністю | пізнаванностями |
Місцевий | на/у пізнаванності | на/у пізнаванностях |
Кличний | пізнаванносте | пізнаванності |