пінити
ПІНИТИ, ню, ниш, недок. 1. перех. Робити пінистим; викликати піну на поверхні рідини. Червонофлотці стріляли по фінських і німецьких торпедних катерах, що снували, мов скажені, пінячи море (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 244).
2. неперех. Те саме, що пінитися 1. Вода кругом нього.. пінить та шумить (Мирний, IV, 1955, 318); На високому березі Дністра мальовниче стояв сивий у яблуках кінь, жував залізо уздечки і пінив скривавленою слиною (Ле, Хмельницький, І, 1957, 203); З півроку його раз у раз трясла трясця так, що аж пінив (Бурл., О. Вересай, 1959, 23).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | піню | пінимо |
2 особа | піниш | піните |
3 особа | пінить | пінять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пінитиму | пінитимемо |
2 особа | пінитимеш | пінитимете |
3 особа | пінитиме | пінитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пінив | пінили |
Жіночий рід | пінила | |
Середній рід | пінило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | піньмо | |
2 особа | пінь | піньте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пінячи | |
Минулий час | пінивши |