піхотинський
ПІХОТИНСЬКИЙ, а, е. Прикм. до піхотинець. Звикли [розвідники] до заземлених вогневих рубежів, до просування вперед крок за кроком, вони знали, що навіть переможна піхотинська атака не може переміщатися в просторі з такою неймовірною швидкістю (Гончар, III, 1959, 437); У повній армійській формі день у день навчались [студенти] піхотинській службі (С. Ол., З книги життя, 1968, 37); // Належний піхотинцеві, признач. для піхотинця. Василь Йосипович неодмінно носив шинель, піхотинський кашкет, офіцерський кітель і офіцерські штани (Ряб., Золототисячник, 1948, 10); Ззаду його товкла піхотинська лопата, але він забув про неї і рив руками (Тют., Вир, 1964, 316).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | піхотинський | піхотинська | піхотинське | піхотинські |
Родовий | піхотинського | піхотинської | піхотинського | піхотинських |
Давальний | піхотинському | піхотинській | піхотинському | піхотинським |
Знахідний | піхотинський, піхотинського | піхотинську | піхотинське | піхотинські, піхотинських |
Орудний | піхотинським | піхотинською | піхотинським | піхотинськими |
Місцевий | на/у піхотинському, піхотинськім | на/у піхотинській | на/у піхотинському, піхотинськім | на/у піхотинських |