пішохід
ПІШОХІД 1, хода, ч. Той, хто йде пішки. Верхом полонини, стежкою.. ішли два пішоходи (Фр., III, 1950, 16); Двірники мастили вапном дерева і обіччя тротуарів, щоб ночами видно було дорогу машинам і пішоходам (Кучер, Чорноморці, 1956, 35).
ПІШОХІД2, ходу, ч., заст. Тротуар. На пішоході нас минають, штовхають (Тесл., З книги життя, 1949, 47); По вузеньких пішоходах поспішають люди (Панч, На калин. мості, 1965, 119).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пішохід | пішоходи |
Родовий | пішохода | пішоходів |
Давальний | пішоходові, пішоходу | пішоходам |
Знахідний | пішохода | пішоходів |
Орудний | пішоходом | пішоходами |
Місцевий | на/у пішоході | на/у пішоходах |
Кличний | пішоходе | пішоходи |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пішохід | пішоходи |
Родовий | пішоходу | пішоходів |
Давальний | пішоходові, пішоходу | пішоходам |
Знахідний | пішохід | пішоходи |
Орудний | пішоходом | пішоходами |
Місцевий | на/у пішоході | на/у пішоходах |
Кличний | пішоходе | пішоходи |