піщаник
ПІЩАНИК 1, у, ч. Осадочна гірська порода, що складається з піску, зцементованого глиною, вапном і т. ін. Великі кам'яні кругляки, щербате каміння і річний піщаник - усе те валило в збиту громаду монголів (Фр., VI, 1951, 125); На будовах дедалі ширше впроваджується збірний залізобетон, стінові блоки з черепашника і піщаника (Рад. Укр., 2.Х 1957, 1).
ПІЩАНИК2, а, ч. 1. Жовтий ховрах, який живе в ковильних степах, напівпустинях і пустинях.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | піщаник | піщаники |
Родовий | піщанику | піщаників |
Давальний | піщаникові, піщанику | піщаникам |
Знахідний | піщаник | піщаники |
Орудний | піщаником | піщаниками |
Місцевий | на/у піщанику | на/у піщаниках |
Кличний | піщанику | піщаники |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | піщаник | піщаники |
Родовий | піщаника | піщаників |
Давальний | піщаникові, піщанику | піщаникам |
Знахідний | піщаника | піщаників |
Орудний | піщаником | піщаниками |
Місцевий | на/у піщаникові | на/у піщаниках |
Кличний | піщанику | піщаники |