радий
РАДИЙ, рідше РАД, а, е. 1. Сповнений радості, задоволення з якогось приводу. Вертає він назад у Ліски, радий та веселий, що хоч здалека побачив [дівчину] (Мирний, І, 1949, 169); Я такий радий, такий щасливий, що ви всі здорові (Коцюб., III, 1956, 181); Хлопчик іде зі школи. Радий - одержав п'ять! (Нех., Ми живемо.., 1960, 116); // Який виражає радість, задоволення. - Початок добрий, - сказав я, ляскаючи матроса легенько по спині.. Матрос оглянув нас усіх такими радими очима, ніби ми давали йому гетьманські клейноди при світлі рампи (Ю. Янов., II, 1958, 54); // кому, чому. Який з радістю зустрічає, приймає кого-небудь, радіє з приводу чогось і т. ін. Свекруха рада Олесі, як рідній дитині, не знає, де її посадити, як пожалувати (Вовчок, І, 1955, 27); - А де ж твій картуз? Лап він за голову, - нема картуза. А йому батько тілько оце новий картуз купив, дак воно страх йому раде було (Гр., І, 1963, 448); Ранку рад, садовник кишку тягне (Тич., І, 1957, 231); // у сполуч. із запереч. част. не. Який виражає незадоволення, досаду, каяття, жаль з приводу чого-небудь. Якубович мені заважав. Я його познайомив з моїми хазяями - і сам не рад (Коцюб., III, 1956, 430).
@ Дідько (чорт) йому (їй і т. ін. ) радий (рад) - хто-небудь неприємний, небажаний, щось неприємне, небажане. Аж як почалася в Європі війна, Стефан дістав на фабриці пороху таку працю, що їй дідько радий (Чорн., Пісні.., 1958, 14); У народі мовиться: «Гість жаданий - перший день, бажаний - другий, терпимий - на третій, зайвий - на четвертий, а вже десь на п'ятий чи шостий - стає нестерпним, вже чорт йому рад» (Збан., Сеспель, 1961, 316); З радою душею див. душа; Нерада коза на торг, та [її] ведуть див. коза; Радий [чи] не радий; Рад [чи] не рад - мимоволі, хочеш не хочеш. - Веди старий, зараз мою дівку на службу туди, куди свою водив. Дід рад не рад, бере та й веде бабину дівку в той ліс, що свою був відвів (Укр.. казки, легенди.., 1957, 369); Чим багаті, тим і раді див. багатий.
2. з інфін. Який виражає готовність, бажання, згоду що-небудь зробити. Ти.. все робить для неї рад (Котл., І, 1952, 246); «Кого ж би тут?» старий дума І просить поради У наймички. А наймичка До царівни б рада Слать старости (Шевч., І, 1951, 317); Кожний із нас пілоту Руку потиснуть рад (Гірник, Друзі.., 1953, 60); Тоня розклала свою сумку-аптечку. - Хлопці, води! Хлопці раді старатись: з баклагами до неї (Головко, І, 1957, 466); - І за того ж грамофона віддав [Максим] Кондрі найкращу рибу. А той і радий обдурити малого: заграє одну пісеньку та й бере собі рибину. - За більші й двічі грав, - уточнює Максим (Стельмах, І, 1962, 304).
Радий (рад, рада) [вас] бачити - форма привітання при зустрічі з ким-небудь. Режисер одразу скочив з ліжка й простяг руку. - Дуже радий бачити.. Сідайте, будь ласка, знімайте вашу куртку й почувайте себе вільно (Ю. Янов., II, 1958, 39).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | радий | рада | раде | раді |
Родовий | радого | радої | радого | радих |
Давальний | радому | радій | радому | радим |
Знахідний | радий, радого | раду | раде | раді, радих |
Орудний | радим | радою | радим | радими |
Місцевий | на/у радому, радім | на/у радій | на/у радому, радім | на/у радих |
радим
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Радим | Радими |
Родовий | Радима | Радимів |
Давальний | Радимові, Радиму | Радимам |
Знахідний | Радима | Радимів |
Орудний | Радимом | Радимами |
Місцевий | на/у Радимі, Радимові | на/у Радимах |
Кличний | Радиме | Радими |