радіоактивність
РАДІОАКТИВНІСТЬ, ності, ж. Самочинний або штучно викликаний розпад атомних ядер деяких хімічних елементів, який супроводжується випромінюванням елементарних частинок: електронів, позитронів і т. ін. Довільне випускання речовинами променів, що не сприймаються оком, було назване радіоактивністю, а речовини, що випускають ці промені, - радіоактивними речовинами (від латинського слова «радіус» - промінь ) (Хімія, 9, 1956, 21); Відкриття радіоактивності дало людині могутній засіб для вивчення внутрішньої будови атома (Наука.., 10, 1962, 36); Деякі хімічні елементи мають природну радіоактивність - ядра їх атомів можуть довільно розпадатися з утворенням нового елемента і випромінювання (Рад. Укр., 13.VII 1965, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | радіоактивність | радіоактивності |
Родовий | радіоактивності, радіоактивности | радіоактивностей |
Давальний | радіоактивності | радіоактивностям |
Знахідний | радіоактивність | радіоактивності |
Орудний | радіоактивністю | радіоактивностями |
Місцевий | на/у радіоактивності | на/у радіоактивностях |
Кличний | радіоактивносте | радіоактивності |