ранець
РАНЕЦЬ, нця, ч . Похідна військова або школярська сумка зі шкіри чи іншого матеріалу, яку носять на спині за допомогою заплічних ремінців та лямок. За плечима в його теліпався ранець та торбина з сухарями (Н.-Лев., І, 1956, 71); Гуляють школярі погожим днем, У кожного в них ранець за плечем (Нех., Ми живемо.., 1960, 124).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ранець | ранці |
Родовий | ранця | ранців |
Давальний | ранцеві, ранцю | ранцям |
Знахідний | ранець | ранці |
Орудний | ранцем | ранцями |
Місцевий | на/у ранці | на/у ранцях |
Кличний | ранцю | ранці |