ранник
РАННИК, а, ч. (Scrophularia L.). Рід багаторічних трав'яних та декоративних рослин з дрібними квітками, зібраними у волоть на верхівці стебла. Дід пам'ятав, як його одного разу, ще замолоду, побито... Дак тоді гоїв його Гарасим Савчук - ото був превеликий знахар! Зараз до ран ранника поприкладав,.. ну й за тиждень він здоровий був, - от що! (Гр., II, 1963, 486); Ліки Марка Григоровича - синій ранник і якась пахуча липка мазь - робили своє діло (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 615).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ранник | ранники |
Родовий | ранника | ранників |
Давальний | ранникові, раннику | ранникам |
Знахідний | ранник | ранники |
Орудний | ранником | ранниками |
Місцевий | на/у раннику | на/у ранниках |
Кличний | раннику | ранники |