ратуш
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ратуш | ратуші |
Родовий | ратуша | ратушів |
Давальний | ратушеві, ратушу | ратушам |
Знахідний | ратуш | ратуші |
Орудний | ратушем | ратушами |
Місцевий | на/у ратуші, ратушу, ратушеві | на/у ратушах |
Кличний | ратушу | ратуші |
ратуша
РАТУША, і, ж. 1. Орган самоврядування в містах феодальної Західної Європи.
2. У Росії й на Україні у XVIII-XIX ст. - один з органів міського самоврядування. У великих містах були магістрати (органи міського управління ), а в містечках і дрібних містах - ратуші (Іст. УРСР, І, 1953, 241); Перш жадала [Домаха] поповичів, далі спустила на писарів з ратуші, забажала опісля вже й хлібороба, так ба! і личман не дивиться! (Кв.-Осн., II, 1956, 177).
3. Будинок, в якому містилося або міститься міське самоврядування. У ході боротьби робітники поставили собі основним завданням оволодіти ратушею, будинком міського самоврядування Парижа (Нова іст., 1956, 144); Там же [на Подолі] в середині XVIII століття збудовано ратушу, де знаходилося міське управління (Визначні місця Укр., 1958, 57).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ратуша | ратуші |
Родовий | ратуші | ратуш |
Давальний | ратуші | ратушам |
Знахідний | ратушу | ратуші |
Орудний | ратушею | ратушами |
Місцевий | на/у ратуші | на/у ратушах |
Кличний | ратуше | ратуші |