револьверний
РЕВОЛЬВЕРНИЙ, а, е. 1. Прикм. до револьвер. Юрба давала відсіч поліції і козакам; лунали револьверні постріли, і багато поліцейських було поранено (Ленін, 11, 1970, 330).
2. техн. Який може рухатися. Найбільше поширення одержали верстати.., в яких револьверна головка розташована на вертикальній осі (Технол. різального інстр., 1959, 122).
^ Револьверний верстат - металорізальний верстат з рухомою головкою, на якій можна встановлювати і закріпляти багато металорізальних інструментів. При роботі на револьверних верстатах і верстатах-автоматах найчастіше застосовують дискові (круглі ) гребінки (Різальні інстр.., 1959, 75).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | револьверний | револьверна | револьверне | револьверні |
Родовий | револьверного | револьверної | револьверного | револьверних |
Давальний | револьверному | револьверній | револьверному | револьверним |
Знахідний | револьверний, револьверного | револьверну | револьверне | револьверні, револьверних |
Орудний | револьверним | револьверною | револьверним | револьверними |
Місцевий | на/у револьверному, револьвернім | на/у револьверній | на/у револьверному, револьвернім | на/у револьверних |