регулювальник
РЕГУЛЮВАЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто регулює рух транспорту на поворотах, перехрестях доріг, вулиць. На перехрестях порожніх вулиць стояли поодинокі регулювальники та зрідка проходила автомашина (Багмут, Записки.., 1961, 60); Ось продуктовий кіоск. Ось газетний... Скляна будка регулювальника вуличним рухом... (Мур., Свіже повітря.., 1962, 133).
2. Той, хто регулює роботу машини, механізму, установки і т. ін. Кадрами поливальників, регулювальників та машиністів дощувальних машин господарство забезпечене повністю (Хлібороб Укр., 7, 1966, 25).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | регулювальник | регулювальники |
Родовий | регулювальника | регулювальників |
Давальний | регулювальникові, регулювальнику | регулювальникам |
Знахідний | регулювальника | регулювальників |
Орудний | регулювальником | регулювальниками |
Місцевий | на/у регулювальнику, регулювальникові | на/у регулювальниках |
Кличний | регулювальнику | регулювальники |