резонерство
РЕЗОНЕРСТВО, а, с. 1. Схильність до довгих повчальних промов і просторікувань.
2. збірн. Довгі повчальні промови і просторікування. - Ви тільки й зугарні, що резонерство та казуїстику розводити! (Крим., Вибр., 1965, 320); Ми говорили про те, що не в резонерстві ідейна сила роману, а - в розкритті ідей (Смолич, Перша книга, 1951, 55); Комедія не терпить резонерства. Сміх умирає там, де з'являється неприховане моралізаторство і тенденція, що випирає назовні (Мист., 3, 1964, 34).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | резонерство | резонерства |
Родовий | резонерства | резонерств |
Давальний | резонерству | резонерствам |
Знахідний | резонерство | резонерства |
Орудний | резонерством | резонерствами |
Місцевий | на/у резонерстві | на/у резонерствах |
Кличний | резонерство | резонерства |