рипати
РИПАТИ, аю, аєш, недок. Час від часу або дуже часто видавати рип (див. рип1). За ними [колодниками], мов довгії тіні, Дві шкапи та рипає віз (Пісні та романси.., II, 1956, 270); Говірка на вулиці, тупання; ворота рипали, віконця стукали; усе чула Галя... (Вовчок, І, 1955, 155); Всередині [готелю] стояв гук неугавний, деренчали дзвінки несамовито, рипали та стукали двері безперестанно (Мирний, III, 1954, 257); // чим. Створювати рип. Більшенькі [діти] новими чобітьми рипають і весело кожному в вічі поглядають (Вовчок, І, 1955, 30); - Дмитре, пожежа! - Ну й що ж, - рипає клямкою. - Сафронів хутір горить вогнем ясним (Стельмах, II, 1962, 394).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рипаю | рипаємо |
2 особа | рипаєш | рипаєте |
3 особа | рипає | рипають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рипатиму | рипатимемо |
2 особа | рипатимеш | рипатимете |
3 особа | рипатиме | рипатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | рипав | рипали |
Жіночий рід | рипала | |
Середній рід | рипало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рипаймо | |
2 особа | рипай | рипайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | рипаючи | |
Минулий час | рипавши |