ритмомелодичний
РИТМОМЕЛОДИЧНИЙ, а, е, лінгв., рідко. Те саме, що ритмомелодійний. У всьому романі [«Вершники»] налічується до двох десятків вставних слів і речень, але й вони не затримують, не загальмовують розгортання ритмомелодичної лінії речення: вони ніби служать тільки своєрідною ритмічною паузою (Мовозн., XIII, 1955, 49).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ритмомелодичний | ритмомелодична | ритмомелодичне | ритмомелодичні |
Родовий | ритмомелодичного | ритмомелодичної | ритмомелодичного | ритмомелодичних |
Давальний | ритмомелодичному | ритмомелодичній | ритмомелодичному | ритмомелодичним |
Знахідний | ритмомелодичний, ритмомелодичного | ритмомелодичну | ритмомелодичне | ритмомелодичні, ритмомелодичних |
Орудний | ритмомелодичним | ритмомелодичною | ритмомелодичним | ритмомелодичними |
Місцевий | на/у ритмомелодичному, ритмомелодичнім | на/у ритмомелодичній | на/у ритмомелодичному, ритмомелодичнім | на/у ритмомелодичних |