риф
РИФ1, у, ч., геол. Пасмо підводних або невисоких надводних скель на мілководді. Щосекунди виростала небезпека наскочити на підводний риф, і каравели могли піти на дно (Рибак, Що сталося.., 1947, 135); Коли кораловий вапняк поширений коло берега, то він утворює береговий риф (Курс заг. геол., 1947, 171); * Образно. Усі підводні рифи перекладацької справи стають особливо грізними й небезпечними, коли перекладається прозовий твір автора - нашого сучасника (Літ. Укр., 23.XII 1969, 2).
РИФ2, а, ч., мор. Поперечний ряд отворів або петельок на вітрилі, через які просувають вірьовку, щоб зменшити площу вітрила під час сильного вітру.
@ Брати (взяти) риф (рифи) - зменшувати площу вітрила. Розповзаються [матроси] по реях робити свою важку, вже забуту всіма моряками світу, небезпечну справу: брати рифи у марселів (Довж., Зач. Десна, 1957, 402).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | риф | рифи |
Родовий | рифа | рифів |
Давальний | рифові, рифу | рифам |
Знахідний | рифа | рифів |
Орудний | рифом | рифами |
Місцевий | на/у рифі, рифові | на/у рифах |
Кличний | рифе | рифи |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | риф | рифи |
Родовий | рифу | рифів |
Давальний | рифові, рифу | рифам |
Знахідний | риф | рифи |
Орудний | рифом | рифами |
Місцевий | на/у рифі | на/у рифах |
Кличний | рифе | рифи |
рифи
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рифи | |
Родовий | рифів | |
Давальний | рифам | |
Знахідний | рифів | |
Орудний | рифами | |
Місцевий | на/у рифах | |
Кличний | рифи |