рихтувати
РИХТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. 1. розм. Готувати, підготовляти що-небудь. - Рихтуй, Артемівно, обід, бо знаю, в хлопців апетит! (Дор., Три богатирі, 1959, 31); Увечері майор Яцуба, натягнувши на себе комбінезон, порався в гаражі, рихтував «Москвича» в дорогу (Гончар, Тронка, 1963, 175); // Збирати, споряджати куди-небудь. Віра рихтує мені валізку - потрібні в дорозі речі (Кач., II, 1958, 86).
2. спец. Направляти, робити придатним для чого-небудь. Мишуні раптом скортіло, щоб струг перестав діяти, і його треба було б наново рихтувати й встановлювати (Ю. Янов., II, 1954, 149); Мар'ян, мов осіння година, прийшов до оселі Волошинів, здійняв у сінях над комірними дверями [дверима] свою косу, уважно глянув, збив з кісся й почав по-новому рихтувати її (Стельмах, І, 1962, 635); Село оживало. З окремих дворів долинав і відлунювався десь аж за ставом, у панському саду, стукіт молотка. То клепали коси або рихтували грабки (Іщук, Вербівчани, 1961, 10).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рихтую | рихтуємо |
2 особа | рихтуєш | рихтуєте |
3 особа | рихтує | рихтують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рихтуватиму | рихтуватимемо |
2 особа | рихтуватимеш | рихтуватимете |
3 особа | рихтуватиме | рихтуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | рихтував | рихтували |
Жіночий рід | рихтувала | |
Середній рід | рихтувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рихтуймо | |
2 особа | рихтуй | рихтуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | рихтуючи | |
Минулий час | рихтувавши |