рогіжка
РОГІЖКА, и, ж. Те саме, що рогожка. Доводилося [коневі].. у лісі мерзнути під тонкою рогіжкою (Хотк., І, 1966, 128); Уже не вертався [Стефан] на селище до товаришів, сидів весь день у хижі, помагав плести рогіжки (Ков., Світ.., 1960, 135); Найбільш турбувала мене одежа. Шоколадна, в рогіжку, перероблена з старої панської, купленої на товчку (Коцюб., II, 1955, 244).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рогіжка | рогіжки |
Родовий | рогіжки | рогіжок |
Давальний | рогіжці | рогіжкам |
Знахідний | рогіжку | рогіжки |
Орудний | рогіжкою | рогіжками |
Місцевий | на/у рогіжці | на/у рогіжках |
Кличний | рогіжко | рогіжки |