родзинка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | родзинка | родзинки |
Родовий | родзинки | родзинок |
Давальний | родзинці | родзинкам |
Знахідний | родзинку | родзинки |
Орудний | родзинкою | родзинками |
Місцевий | на/у родзинці | на/у родзинках |
Кличний | родзинко | родзинки |
родзинки
РОДЗИНКИ, нок, мн . Сушені ягоди винограду. А гетьманша, було, вийде Та й кликне в будинок, Он де клуня. А там мені І фіг і родзинок - Всього мені понадає І на руках носить (Шевч., І, 1963, 292); Його сріблясто чистий плов ледь-ледь парував на стяблі, шматки баранини спритно приховані рисом, усіяним золотистими родзинками (Ле, Міжгір'я, 1953, 346); - * У порівн. Темні очиці Амврозія Яківчука, втичені в пухке, біло-жовтаве обличчя, наче родзинки в тісто, прибирають вологого вигляду (Вільде, На порозі, 1955, 211).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | родзинки | |
Родовий | родзинок | |
Давальний | родзинкам | |
Знахідний | родзинки | |
Орудний | родзинками | |
Місцевий | на/у родзинках | |
Кличний | родзинки |