родичання
РОДИЧАННЯ, я, с., розм. 1. Дія за знач. родичатися. - Хіба шлюб і родичання з шановним гетьманом мене зневажить? (Ле, Наливайко, 1957, 213); Найбільше з усіх полюбила вона Зою, старшу за себе, але щиру, сердечну до неї... Тепер Степка зверталась до неї не інакше, як «сестричко», і Зоя гордилася цим родичанням (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 402).
2. Родинні стосунки, зв'язки. Одного прекрасного вечора приходить у гості до Скоробагатьків якась далека їх родичка, того ступеня родичання, що називається десятою водою на киселі, або - нашому типові двоюрідний пліт (Хотк., І, 1966, 123).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | родичання | родичання |
Родовий | родичання | родичань |
Давальний | родичанню | родичанням |
Знахідний | родичання | родичання |
Орудний | родичанням | родичаннями |
Місцевий | на/у родичанні | на/у родичаннях |
Кличний | родичання | родичання |