розвал
РОЗВАЛ, у, ч. 1. Дія за знач. розвалити, розвалювати 2. Жахливий національний гніт в австрійській монархії ставив основним завданням революції [1848 р.] відокремлення пригноблених націй від цієї імперії, розвал.. Австрійської імперії.. і утворення самостійних національних держав (Нова іст., 1956, 156).
2. Стан за знач. розвалитися, розвалюватися, розвалятися 2. Роки революції і громадянської війни були періодом ідейного краху й організаційного розвалу буржуазних і буржуазно-націоналістичних партій, їх політичної загибелі (Ком. Укр., 6, 1968, 77).
3. розм. Порушення, розлад нормальної роботи, діяльності чого-небудь. [Щур:] Начальника бурових «10» і «12».. за систематичне пияцтво, розвал роботи і допущену аварію - з посади увільнити (Дмит., Драм. тв., 1958, 346).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розвал | розвали |
Родовий | розвалу | розвалів |
Давальний | розвалові, розвалу | розвалам |
Знахідний | розвал | розвали |
Орудний | розвалом | розвалами |
Місцевий | на/у розвалі | на/у розвалах |
Кличний | розвале | розвали |