розвантаження
РОЗВАНТАЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. розвантажити. [Ганна:] Піду та розпитаю, де поставлять наші вагони для розвантаження (Мороз, П'єси, 1959, 21); Механізація розвантаження зерна на хлібоприймальних пунктах вивільнила тисячі вантажників (Рад. Укр., 4.VIII 1959, 2); Поки машина стоїть під навантаженням чи розвантаженням, Дарка куняє (Баш, На.. дорозі, 1967, 133); Завдання машин полягатиме в розвантаженні людини від.. величезної і трудомісткої роботи (Вісник АН, 4, 1957, 38).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розвантаження | розвантаження |
Родовий | розвантаження | розвантажень |
Давальний | розвантаженню | розвантаженням |
Знахідний | розвантаження | розвантаження |
Орудний | розвантаженням | розвантаженнями |
Місцевий | на/у розвантаженні | на/у розвантаженнях |
Кличний | розвантаження | розвантаження |