розговорювати
РОЗГОВОРЮВАТИ, юю, юєш і рідко РОЗГОВОРЯТИ, яю, яєш, недок., РОЗГОВОРИТИ, ворю, вориш, док., розм. 1. перех. Розважати розмовою. Зінька від неї не одходить, то услуговує, то розговорює (Мирний, IV, 1955, 65); Стала [Катря] заспокоювати сердешну, розговоряти, що слізьми горя не виплачеш (Головко, II, 1957, 373); Зітхнула Настя важко, обтерла сльози дрібні та й каже: - Сядьте ближченько, мамо! Погомоніть, тіточко, розговоріть мене (Вовчок, І, 1955, 264); Попала дівчина в задуму, і не годен був Дмитро її з того розговорити (Хотк., II, 1966, 83).
2. тільки недок., неперех., рідко. Те саме, що розмовляти. Сяде [Олексій] на колоді з ким з приятелів та й розговорюють (Кв.-Осн., II, 1956, 316); Не став з ним і розговорювать, і без його гірко на душі (Стор., І, 1957, 121).
3. перех., рідко. Відговорювати, відмовляти від чого-небудь. Вона знає вже цю неспокійну душу [чоловіка]... Говорити, розговорювати, впливати - даремна річ (Хотк., Довбуш, 1965, 154).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розговорюю | розговорюємо |
2 особа | розговорюєш | розговорюєте |
3 особа | розговорює | розговорюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розговорюватиму | розговорюватимемо |
2 особа | розговорюватимеш | розговорюватимете |
3 особа | розговорюватиме | розговорюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розговорював | розговорювали |
Жіночий рід | розговорювала | |
Середній рід | розговорювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розговорюймо | |
2 особа | розговорюй | розговорюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розговорюючи | |
Минулий час | розговорювавши |