розголошувати
РОЗГОЛОШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГОЛОСИТИ, ошу, осиш, док., перех. і без додатка. 1. Піддавати розголосові, обнародувати що-небудь.- Не розголошуйте якийсь час нікому, що ми тут знайшли (Фр., VIII, 1952, 410); Аркадій, не вважаючи за доцільне наперед розголошувати свій задум, спершу поділився проектом з своїм двоюрідним братом (Вільде, Сестри.., 1958, 40); Журнал широко розголосив скандальну історію з професором Іловайським (Кол., Терен.., 1959, 290); // Робити широко відомим, популярним.
@ Розголошувати хатні справи - піддавати розголосові сварки, непорозуміння і т. ін. в хаті, сім'ї.
2. Пускати чутку, поговір. Не турбуйся ж бо: негарного про тебе не розголошу нічого (П. Куліш, Вибр., 1969, 287); Був у неї син. То вона й розголосила скрізь, що дівчина, яка ніби приїхала погостити до неї, - це синова наречена (Грим., Подробиці.., 1956, 12).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розголошую | розголошуємо |
2 особа | розголошуєш | розголошуєте |
3 особа | розголошує | розголошують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розголошуватиму | розголошуватимемо |
2 особа | розголошуватимеш | розголошуватимете |
3 особа | розголошуватиме | розголошуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розголошував | розголошували |
Жіночий рід | розголошувала | |
Середній рід | розголошувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розголошуймо | |
2 особа | розголошуй | розголошуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розголошуючи | |
Минулий час | розголошувавши |