розклеювати
РОЗКЛЕЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКЛЕЇТИ, ею, еїш, док., перех. 1. Роз'єднувати що-небудь склеєне; // Розкривати, розтуляти (губи, очі, повіки).
2. Наклеювати скрізь, у різних місцях. - Їх [об'яви] можна розклеювати скрізь? - спитала дівчинка (Ів., Вел. очі, 1956, 19); Сьогодні розклеїли наказ, а через чотири дні вже мав з'явитися [Грицько] на збірний пункт у Славгород (Головко, II, 1957, 515).
3. розм. Розбивати до крові (звичайно ніс). Не один і носа розклеїть собі, та проте щасливий! (Свидн., Люборацькі, 1955, 28).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розклеюю | розклеюємо |
2 особа | розклеюєш | розклеюєте |
3 особа | розклеює | розклеюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розклеюватиму | розклеюватимемо |
2 особа | розклеюватимеш | розклеюватимете |
3 особа | розклеюватиме | розклеюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розклеював | розклеювали |
Жіночий рід | розклеювала | |
Середній рід | розклеювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розклеюймо | |
2 особа | розклеюй | розклеюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розклеюючи | |
Минулий час | розклеювавши |