розложитися
РОЗЛОЖИТИСЯ, ложуся, ложишся, док., розм., рідко. 1. Те саме, що розкластися. Вона з хвилини на хвилину все більше та більше червоніла, здається, вино, розложившись по жилах, пішло поза тонкою шкурочкою і звідти виглядало.. рум'янцем (Мирний, III, 1954, 279).
2. Те саме, що розташуватися 1. Максим Беркут велів товариству на хвилю розложитися і спочити (Фр., VI, 1951, 12); Приїхала я в Сан-Ремо, та вже не могла зараз написати, бо не випав час: поки розложилась, повечеряла.., то вже й спати схотілося з дороги (Л. Укр., V, 1956, 418); Заліз [Данило] у траву і розложився до доброго сну (Стеф., І, 1949, 123).
3. Те саме, що розкинутися2 2. Село розложилось у долині (Мур., Бук. повість, 1959, 7); Стала [Маруся] над якимось урвищем. Широкою безмежною панорамою розложився перед нею простір (Хотк., II, 1966, 154).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розложуся | розложимося |
2 особа | розложишся | розложитеся |
3 особа | розложиться | розложаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розложився | розложилися |
Жіночий рід | розложилася | |
Середній рід | розложилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розложімося | |
2 особа | розложися | розложіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розложившись |