розлючувати
РОЗЛЮЧУВАТИ див. розлютовувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розлючую | розлючуємо |
2 особа | розлючуєш | розлючуєте |
3 особа | розлючує | розлючують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розлючуватиму | розлючуватимемо |
2 особа | розлючуватимеш | розлючуватимете |
3 особа | розлючуватиме | розлючуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розлючував | розлючували |
Жіночий рід | розлючувала | |
Середній рід | розлючувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розлючуймо | |
2 особа | розлючуй | розлючуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розлючуючи | |
Минулий час | розлючувавши |