розмітка
РОЗМІТКА, и, ж. 1. Дія за знач. розмітити, розмічати. Розпилювання, як і всяку іншу роботу, зв'язану із зміною форми деревини, слід проводити тільки після попередньої розмітки (Гурток «Умілі руки..», 1955, 48); Розмовляємо з членами бригади, що ведуть розмітку стальних полотнищ (Рад. Укр., 15.VІІ 1959, 3).
2. Мітка, позначка, нанесена в процесі розмічування. На деяких підприємствах .. автоматні кулачки виготовляють методом фрезерування і наступного обпилювання за розміткою (Веч. Київ, 16.II 1967, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розмітка | розмітки |
Родовий | розмітки | розміток |
Давальний | розмітці | розміткам |
Знахідний | розмітку | розмітки |
Орудний | розміткою | розмітками |
Місцевий | на/у розмітці | на/у розмітках |
Кличний | розмітко | розмітки |