розпорювати
РОЗПОРЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПОРОТИ, порю, пореш, док., перех. 1. Розрізаючи, витягаючи нитки, роз'єднувати по швах що-небудь зшите. Непрохані гості [пристав і урядник] приглядаються до картин, розпорюють матрац, промацують подушки (Стельмах, І, 1962, 592); Вона вийшла з зали, вбігла в кабінет, розпорола підбійку в сукні, підмостила вати, зашила на живу нитку й знов наділа (Н.-Лев., III, 1956, 215).
2. Розрізати, розривати чим-небудь гострим або колючим. Відомі випадки, коли кенгуру, відбиваючись од людини, розпорювали їй задніми лапами живіт (Наука.., 7, 1966, 63); Пасєков спритно розпоров ножем бляшанку консервів, розламав хліб (Перв., Дикий мед, 1963, 155); *Образно. Нараз спалахнула блискавка. Вогненний меч розпоров хмари (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 76).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпорюю | розпорюємо |
2 особа | розпорюєш | розпорюєте |
3 особа | розпорює | розпорюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпорюватиму | розпорюватимемо |
2 особа | розпорюватимеш | розпорюватимете |
3 особа | розпорюватиме | розпорюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розпорював | розпорювали |
Жіночий рід | розпорювала | |
Середній рід | розпорювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпорюймо | |
2 особа | розпорюй | розпорюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розпорюючи | |
Минулий час | розпорювавши |