розряджати
РОЗРЯДЖАТИ1, аю, аєш, недок., РОЗРЯДИТИ, ряджу, рядиш, док., перех. 1. Виймати заряд із вогнепальної зброї або з міни, бомби, снаряда і т. ін. Павло вийняв пістолета й розрядив його (Кучер, Голод, 1961, 228); // Звільняти зброю від заряду, стріляючи з неї. Вони відступали. А за півгодини знову підкрадалися, щоб трьома-чотирма пострілами змусити ворога розрядити пів кулеметної стрічки (Мик., II, 1957, 275); На нього ринули партизани. Кат встиг розрядити в них револьвер, зваливши трьох чоловік (Воскр., Весна.., 1939, 64).
2. Позбавляти що-небудь електричного заряду. Розряджання лейденської банки здійснюється за допомогою спеціального розрядника. Розряджати банку, доторкуючись до її обкладок руками, небезпечно для життя (Курс фізики, III, 1956, 44).
3. перен. Послабляти або ліквідувати напруженість чого-небудь. Загальний сміх розрядив гостру суперечку між полковниками та гетьманом (Ле, Наливайко, 1957, 81); Прийняте рішення розрядило йому поганий настрій, і він уже ласкаво подивився на свого учня (Панч, II, 1956, 438); Сварливу, затхлу атмосферу першою розрядила моя добренька рідненька матуся (Ковінька, Кутя.., 1960, 143).
РОЗРЯДЖАТИ2, аю, аєш, недок., РОЗРЯДИТИ, ряджу, рядиш, док., перех., розм. Дуже гарно, пишно вбирати, одягати кого-небудь.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розряджаю | розряджаємо |
2 особа | розряджаєш | розряджаєте |
3 особа | розряджає | розряджають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розряджатиму | розряджатимемо |
2 особа | розряджатимеш | розряджатимете |
3 особа | розряджатиме | розряджатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розряджав | розряджали |
Жіночий рід | розряджала | |
Середній рід | розряджало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розряджаймо | |
2 особа | розряджай | розряджайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розряджаючи | |
Минулий час | розряджавши |