розторсаний
РОЗТОРСАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до розторсати. - Мої нерви зовсім розбиті, розторсані (Н.-Лев., VI, 1966, 50).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розторсаний | розторсана | розторсане | розторсані |
Родовий | розторсаного | розторсаної | розторсаного | розторсаних |
Давальний | розторсаному | розторсаній | розторсаному | розторсаним |
Знахідний | розторсаний, розторсаного | розторсану | розторсане | розторсані, розторсаних |
Орудний | розторсаним | розторсаною | розторсаним | розторсаними |
Місцевий | на/у розторсаному, розторсанім | на/у розторсаній | на/у розторсаному, розторсанім | на/у розторсаних |