розтрублювати
РОЗТРУБЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗТРУБИТИ, рублю, рубиш; мн. розтрублять; док., перех. і без додатка, розм. Розголошувати, розказувати скрізь що-небудь або про когось, щось. - Промовляв [кандидат].. Правдиві бунтівницькі речі про нужду, та біду, та насильства, та притиск!.. І все те смів сей нелюд розтрублювати по моїм повіті (Фр., III, 1950, 245); Уже розтрубили по селу - нехай знають (Сл. Гр.); - А це правда, що в нього з Ясногорською щось накльовується? - Факт. Потайки молиться на її фотографію. - Чому потайки? - здивувався Теличко.- Коли б мені така відповіла взаємністю, то я на весь світ розтрубив би... (Гончар, III, 1959, 336).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розтрублюю | розтрублюємо |
2 особа | розтрублюєш | розтрублюєте |
3 особа | розтрублює | розтрублюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розтрублюватиму | розтрублюватимемо |
2 особа | розтрублюватимеш | розтрублюватимете |
3 особа | розтрублюватиме | розтрублюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розтрублював | розтрублювали |
Жіночий рід | розтрублювала | |
Середній рід | розтрублювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розтрублюймо | |
2 особа | розтрублюй | розтрублюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розтрублюючи | |
Минулий час | розтрублювавши |