розцвіт
РОЗЦВІТ, у, ч., рідко. Те саме, що розквіт. І щастя-мрія теж полине з нами,- Зів'ялий квіт колишнього розцвіту (Манж., Тв., 1955, 140); У Галі настала пора свого розцвіту, дівування (Мирний, IV, 1955, 119); Він чимало наслухався про громадські порядки в північній Русі, в Новгороді, Пскові, про добробут і розцвіт тамошніх людей (Фр., VI, 1951, 36).
@ У розцвіті років (літ, віку, сил і т. ін. ) - те саме, що У розквіті років (літ, віку, сил і т. ін. ) (див. розквіт). Чи сльози, чи квітки від нас належать вам, підкошені в розцвіті сил герої? (Л. Укр., І, 1951, 185).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розцвіт | розцвіти |
Родовий | розцвіту | розцвітів |
Давальний | розцвітові, розцвіту | розцвітам |
Знахідний | розцвіт | розцвіти |
Орудний | розцвітом | розцвітами |
Місцевий | на/у розцвіті | на/у розцвітах |
Кличний | розцвіте | розцвіти |