розчахуватися
РОЗЧАХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗЧАХНУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Розколюватися, розщеплюватися на частини (про дерева, гілки і т. ін.). Нерідко при великому врожаї дерева розчахуються (Колг. Укр., 7, 1960, 34); * Образно. І, здавалося, в світі нас двоє було віч-на-віч, лиш для нас розчахнулася ранку завіса квітуча (Голов., Поезії, 1955, 51).
2. тільки док. Незручним, різким рухом порвати собі зв'язки, тканини в паху. Земля почала тужавіти, взялася шкіркою. Вдарила ожеледь. Знемічніла [знесилена] від голоду худоба розчахувалась (Тют., Вир, 1964, 460); У петрівку.. три дні не сходив сніг. Тоді розчахнулось багато овечок... (Коцюб., II, 1955, 327).
3. Широко, навстіж відчинятися. Розчахнулись двері, повіяло протягом (Збан., Єдина, 1959, 186); *Образно. Розчахнулася небесна брама, і сонце заіскрилося на синьому тумані роси, на задуманих нивах (Стельмах, І, 1962, 292).
4. тільки недок. Пас. до розчахувати 1, 3.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розчахуюся | розчахуємося |
2 особа | розчахуєшся | розчахуєтеся |
3 особа | розчахується | розчахуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розчахуватимуся | розчахуватимемося |
2 особа | розчахуватимешся | розчахуватиметеся |
3 особа | розчахуватиметься | розчахуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розчахувався | розчахувалися |
Жіночий рід | розчахувалася | |
Середній рід | розчахувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розчахуймося | |
2 особа | розчахуйся | розчахуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розчахуючись | |
Минулий час | розчахувавшись |