розчіплювати
РОЗЧІПЛЮВАТИ, юю, юєш і РОЗЧІПЛЯТИ, яю, яєш, недок., РОЗЧЕПИТИ, чеплю, чепиш; мн. розчеплять; док., перех. Відчіплювати одну річ від другої; роз'єднувати, розтискати що-небудь зчеплене, стиснуте. Іванко розчіплює кліщі і кладе їх на лавку (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 202); Зачепила гаплик за гаплик, а тепер ніяк не розчеплю (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розчіплюю | розчіплюємо |
2 особа | розчіплюєш | розчіплюєте |
3 особа | розчіплює | розчіплюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розчіплюватиму | розчіплюватимемо |
2 особа | розчіплюватимеш | розчіплюватимете |
3 особа | розчіплюватиме | розчіплюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розчіплював | розчіплювали |
Жіночий рід | розчіплювала | |
Середній рід | розчіплювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розчіплюймо | |
2 особа | розчіплюй | розчіплюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розчіплюючи | |
Минулий час | розчіплювавши |