роман
РОМАН1, у, ч. 1. Великий за розміром і складний за побудовою прозовий (рідше віршований) оповідний твір художньої літератури, в якому широко охоплено життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів, їхня психологія, побут і т. ін. Настуся з нудьги читала дуже багацько книжок, та все романів (Н.-Лев., IV, 1956, 229); В романі, на відміну від повісті і оповідання, висвітлюються не окремі епізоди, а значні періоди життя людини, її зв'язки з багатьма іншими персонажами (Укр. літ., 9, 1957, 62); Нова людина епохи соціалізму зримо й привабливо встає з сторінок романів і оповідань, написаних Гончарем (Про багатство л-ри, 1959, 231).
2. розм. Любовні стосунки, зв'язки між чоловіком і жінкою. Він перший раз мав роман з такою значною дамою (Коцюб., І, 1955, 405); В останні дні перебування на волі Шевченко гуляв на весіллі Куліша та Ганни Барвінок, роман яких зав'язався на зелених святах у Галагана (Бурл., О. Вересай, 1959, 145).
РОМАН2, у, ч., рідко. Те само, що ромен. Ой по горі роман цвіте, Долиною козак іде (Шевч., II, 1963, 345).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | роман | романи |
Родовий | роману | романів |
Давальний | романові, роману | романам |
Знахідний | роман | романи |
Орудний | романом | романами |
Місцевий | на/у романі | на/у романах |
Кличний | романе | романи |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Роман | Романи |
Родовий | Романа | Романів |
Давальний | Романові, Роману | Романам |
Знахідний | Романа | Романів |
Орудний | Романом | Романами |
Місцевий | на/у Романі, Романові | на/у Романах |
Кличний | Романе | Романи |