різа
РІЗА, и, ж., заст. Досить мала, відрізана від великого масиву ділянка землі, яка в різних місцевостях України дорівнювала трьом, шести або десяти моргам. Сього року, мабуть, зовсім здуріла [Палажка]: захопила мою різу та й вижала аж півкопи (Н.-Лев., II, 1956, 7); Широке, розлоге поле, та не людське воно, а панське. Люди не мають ланів, у них все різи (Коцюб., І, 1955, 110).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | різа | різи |
Родовий | різи | різ |
Давальний | різі | різам |
Знахідний | різу | різи |
Орудний | різою | різами |
Місцевий | на/у різі | на/у різах |
Кличний | різо | різи |
різь
РІЗЬ, і, ж. 1. у чому. Гострий ріжучий біль. Він сів у сквері на лавці і сидів так довго, згорбившись, поклавши на коліна руки, відчуваючи, як щось м'яко давить його за горло і викликає різь в очах (Тют., Вир, 1964, 197).
2. техн. То саме, що різьба 3. Гвинт являє собою циліндричне тіло з різзю. Різь роблять по гвинтовій лінії (Курс фізики, І, 1957, 97); Для свердління невеликих отворів користуються буравчиками. Це найпростіший інструмент для свердління. Він має форму гвинтоподібного стержня конічної форми з різзю (Стол.-буд. справа, 1957, 98).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | різь | різі |
Родовий | різі | різей |
Давальний | різі | різям |
Знахідний | різь | різі |
Орудний | різзю | різями |
Місцевий | на/у різі | на/у різях |
Кличний | різе | різі |