рільничий
РІЛЬНИЧИЙ, а, е. Прикм. до рільник 1 і рільництво. В роботі хлопській, рільничій, переважно гуртовій - приклад.. займає дуже велике місце (Фр., III, 1950, 126); Мотря Карпівна Гнута, бригадир рільничої бригади з «Нового життя», така вже, що нічого од неї не заховаєш (Вишня, І, 1956, 412); Заруба побачив обох рільничих бригадирів і швидко пішов їм назустріч (Кучер, Прощай.., 1957, 376); // у знач. ім. рільничий, чого, ч. Те саме, що рільник 1. У великій кімнаті на довгих лавах сиділи бригадири і рільничі (Панч, Іду, 1946, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | рільничий | рільнича | рільниче | рільничі |
Родовий | рільничого | рільничої | рільничого | рільничих |
Давальний | рільничому | рільничій | рільничому | рільничим |
Знахідний | рільничий, рільничого | рільничу | рільниче | рільничі, рільничих |
Орудний | рільничим | рільничою | рільничим | рільничими |
Місцевий | на/у рільничому, рільничім | на/у рільничій | на/у рільничому, рільничім | на/у рільничих |