саможертва
САМОЖЕРТВА, и, ж. Те саме, що самопожертва. Чим більш о. Василь одпихав її від себе, тим з більшою саможертвою вона присвячувала йому свій час, свої сили (Коцюб., І, 1955, 331); З чисто материнською саможертвою говорила [мати]: «Забудь мене, мій сину... Забудь і йди туди, де ти потрібний!» (Хотк., І, 1966, 125); Бажав [Іван] іти до науки, знання, праці, боротьби, хотів саможертви (Круш., Буденний хліб.., 1960, 125).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | саможертва | саможертви |
Родовий | саможертви | саможертв |
Давальний | саможертві | саможертвам |
Знахідний | саможертву | саможертви |
Орудний | саможертвою | саможертвами |
Місцевий | на/у саможертві | на/у саможертвах |
Кличний | саможертво | саможертви |