самоконтроль
САМОКОНТРОЛЬ, ю, ч. Контроль над самим собою, своєю поведінкою, роботою, своїм станом. Йому коштувало великих зусиль володіти собою, здійснювати самоконтроль (Перв., Дикий мед, 1963, 191); Одним з найпростіших і найдійовіших способів самоконтролю при заняттях атлетичною гімнастикою є систематична перевірка ваги (Наука.., 8, 1969, 61); В розпорядженні верстатників особисте клеймо № 4 і право на самоконтроль (Веч. Київ, 24.VIII 1971, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самоконтроль | самоконтролі |
Родовий | самоконтролю | самоконтролів |
Давальний | самоконтролеві, самоконтролю | самоконтролям |
Знахідний | самоконтроль | самоконтролі |
Орудний | самоконтролем | самоконтролями |
Місцевий | на/у самоконтролі | на/у самоконтролях |
Кличний | самоконтролю | самоконтролі |