своєкоштний
СВОЄКОШТНИЙ, а, е, заст. Який вчився у навчальному закладі на власні, а не на казенні кошти. В колегії половина вихованців складається із «своєкоштних», багатирів та аристократів, - ми, стипендіати-бідаки, мусили з ними вести раз у раз боротьбу (Крим., Вибр., 1965, 569); Микоша аж затрусився тоді, на лекції: хіба ж протягом всього перебування в ліцеї не відстоює своєї людської рівності перед.. багатшими й знатнішими за нього, казеннокоштного, своєкоштними учнями? (Полт., Повість.., 1960, 355).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | своєкоштний | своєкоштна | своєкоштне | своєкоштні |
Родовий | своєкоштного | своєкоштної | своєкоштного | своєкоштних |
Давальний | своєкоштному | своєкоштній | своєкоштному | своєкоштним |
Знахідний | своєкоштний, своєкоштного | своєкоштну | своєкоштне | своєкоштні, своєкоштних |
Орудний | своєкоштним | своєкоштною | своєкоштним | своєкоштними |
Місцевий | на/у своєкоштному, своєкоштнім | на/у своєкоштній | на/у своєкоштному, своєкоштнім | на/у своєкоштних |